Проекты

Библейский комментарий

Новый выпуск журнала “Богословские размышления”

By Roman Soloviy | Вересень 4, 2017

Уважаемые читатели, предлагаем Вашему вниманию новый выпуск журнала “Богословские размышления”. Его основу составляют материалы третьей международной научно-богословской конференция “Реформация: человек, церковь, общество”, состоявшейся 20-21 апреля в Санкт-Петербургском христианском университете. Мероприятие было инициировано Ресурсно-исследовательским центром Евро-Азиатской Аккредитационной Ассоциации и организовано в рамках программы празднования пятисотлетия протестантской Реформации. В ходе работы конференции были освещены результаты исследований, посвященных истории европейской Реформации и протестантизма, протестантскому богословию, влиянию реформационного наследия на развитие современной цивилизации и культуры. Конференция стала своеобразной площадкой для информационного обмена научного и богословского сообществ, развития международного и межконфессионального сотрудничества, интеграции христианского богословия в сферу научных дискуссий.

Во время первого пленарного заседания участники конференции выслушали ряд докладов, посвященных истокам, историческим вехам и богословским парадигмам Реформации. В частности, в увлекательном докладе лютеранского богослова А. В. Тихомирова “Пир во время чумы” были подробно раскрыты образ единения со Христом и Царства Божьего в хоралах Филиппа Николаи, а профессор Российского государственного гуманитарного университета и Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета М. А. Пылаев обратил внимание аудитории на философские дискурсы в теологии Слова Бога Карла Барта.

Следующие пленарные заседания были посвящены осмыслению богословских импульсов Реформации и их влияния на традиции европейского мышления. В частности, главный научный сотрудник Институт философии и права Уральского отделения РАН Е. А. Степанова проанализировала альтернативное христианство в современном художественном изображении. Старший научный сотрудник Центра изучения и развития межкультурных отношений Куропаткина О. В. рассказала о значении пиетизма для формирования гражданского общества скандинавских стран, профессор Протестантского богословского университета (г. Лювен, Бельгия) Эверт ван де Пол обратил внимание на роль протестантизма в возникновении гражданских прав человек. Профессор Украинского католического университета М. Н. Черенков предложил осмыслить значение Реформации в идейном контексте апокалипсиса секулярности, а С. В. Санников проанализировал различие в подходах к пониманию Sola Scriptura в богословских парадигмах классической и радикальной Реформации.

Активное взаимодействие участников конференции происходило во время работы двух параллельных секций. В ходе работы секции “Протестантизм в восточноевропейском цивилизационном пространстве” была выдержана основная линия конференции. В частности, выступающие осветили исторические судьбы и богословское наследие протестантских конфессий (Т. К. Никольская, Н. Петрив). На секции “Богословские и социокультурные измерения реформационных процессов” были подробно рассмотрены вопросы смысла Реформации, ее влияния на развитие индивидуалистического импульса в философии Нового времени (В. К. Самохвалова).

Кроме материалов конференции в состав выпуска вошла статья известного украинского исследователя истории протестантизма, профессора кафедры церковной истории Украинского католического университета В. И. Любащенко “Осмислення Реформації в протестантській історіографії ранньомодерного часу”. В статье в контексте осмысления феномена Реформации и различных моделей церковных реформ в Западной и Восточной Европе анализируется содержание хроники протестантского деятеля Речи Посполитой Анджея Венгерского “Славянская Реформация”. Автор обращает внимание на безусловное новаторство польского хрониста, показавшего специфику Реформации в Восточной Европе, в частности в регионе католическо-православного пограничья.

Обращаем внимание читателей на то, что в текущем выпуске журнала продолжает свою работу отдел рецензий. Принимая во внимание пятисотлетний юбилей Реформации, мы сосредоточили внимание на новых изданиях, посвященных историческому осмыслению реформационных процессов и богословского наследия протестантизма.

Редколлегия журнала приглашает к сотрудничеству и публикации результатов своих исследований авторов, изучающих богословие и смежные дисциплины. Целевая аудитория журнала – исследователи, богословы, религиоведы, преподаватели и студенты евангельских богословских учебных заведений, семинарий и теологических факультетов а также церковные лидеры. Журнал публикует оригинальные научные статьи, охватывающие различные аспекты богословских исследований, а также критические рецензии актуальных богословских публикаций.
Роман Соловий
Главный редактор журнала “Богословские размышления”

Topics: "Богословские размышления" | Коментарі Вимкнено до Новый выпуск журнала “Богословские размышления”

Дорожні нотатки з просвітницької подорожі центрами європейської Реформації

By Roman Soloviy | Червень 7, 2017

Символічно, що святкування ювілею Реформації на вітчизняних теренах співпало з наданням українським громадянам можливості безвізового в’їзду в країни Євросоюзу. Втім, не очікуючи безвізу, з 12 по 20 травня група євангельських віруючих з України та США у складі 58 людей здійснила просвітницьку туристичну поїздку по центрах Реформації в Західній Європі. Організована Ресурсно-дослідницьким центром Євро-Азіатської акредитаційної асоціації та Паломницьким центром «Рафаїл» подорож пролягла ключовими містами Реформації в п’яти країнах. Через дотик до реформаційних центрів ініціатори прагнули стимулювати учасників поїздки до переосмислення історичного шляху протестантизму, а також сприяти пошуку адекватних відповідей на сучасні виклики для християнського віровчення та місії.

Маршрут просвітницької поїздки було розроблено з урахуванням логіки історичних подій XV – поч. XVII ст. Подорож почалася з Праги, столиці Чехії, де за століття до «офіційного» початку Реформації діяв попередник Мартіна Лютера Ян Гус. Разом з екскурсоводом Наталією Дашковською учасники поїздки поринули в духовну історію Праги й оглянули чимало реформаційних пам’яток серед яких виділяються Віфлеємська дзвіниця, де проповідував чеський реформатор, Старомєстська площа з пам’ятником Яну Гусу, Карлів міст. У приміщенні Братської Церкви, що виникла під впливом гуситських ідей, доктор богослов’я Сергій Санніков виступив з доповіддю «Нездійснене аджорнаменто» в якій детально проаналізував вклад Яна Гуса у формування передумов Реформації.  Крім учасників подорожі, слухачами доповіді стали євангельські віруючі українського походження у Празі.

Другий день поїздки було присвячено центру лютеранської Реформації – Віттенбергу. Попередньо заслухавши та обговоривши лекцію кандидата історичних наук Михайла Мокієнка «Лютер та початок Реформації в Німеччині», учасники подорожі відвідали дім Лютера в якому збереглося більше тисячі автентичних реліквій пов’язаних з життям та діяльністю реформатора. Багатолюдно було суботнього дня біля дверей Замкової церкви, де згідно переказів було прибито «95 тез про прояснення дійсності індульгенцій». Сьогодні це бронзові двері з копією тез вилиті у 1858 р. на заміну знищених вогнем оригінальних дерев’яних дверей. Велику цікавість у Віттенберзі викликають також Міська церква, де Лютер часто проповідував й був одружений, а також «дуб Лютера» – місце спалення папської були «Exsurge Domine» про відлучення саксонського монаха від Церкви. Бонусом до програми дня став концерт реформаційної музики у Замковій церкві.

Невелике німецьке місто Айзенах привабило паломників в третій день маршруту. Під час подорожі велику цікавість викликала доповідь доктора філософських наук Романа Соловія «Особливості богослов’я Мартина Лютера». В Айзенасі, де у юнацтві навчався майбутній реформатор, учасники поїздки оглянули музей Лютера. Поряд знаходиться Вартбургський замок, де протягом 1521-1522 рр. переховували відлученого у Вормсі Лютера. Тут було здійснено переклад Нового Завіту на німецьку мову. Айзенах – місце народження видатного композитора Йоганна Баха, який глибоко усвідомивши лютеранську теологію виразив її у музичних творах. Оглянувши музей Баха, паломники були зворушені музичним концертом із застосуванням інструментів XVIII ст.

Час тривалого переїзду на південний-захід Німеччини у м. Констанц був використаний для обговорення герменевтики реформаторів. Саме ж місто стало центром Констанського собору 1414-1418 рр., відомого не лише закінченням епохи папського багатовладдя, а й смертним вердиктом Яну Гусу. Розширила уяву про місто водна подорож Боденським озером. Увечері в одній із євангельських церков Констанца доктор Роман Соловій прочитав лекцію «Цивілізаційні наслідки Реформації» окресливши на вплив реформаційних ідей у царинах політики, економіки, культури та освіти.

За свідченням учасників маршруту особливий вплив на них здійснив Цюріх. Прекрасна природа, велична архітектура соборів Гросмюнстер та Фраумюнстер, діаметрально протилежні програми цвінгліанської та анабаптистської Реформації роблять це швейцарське місто особливо цікавим в контексті реформаційних подій. Надзвичайно змістовна екскурсія докторанта мистецтв Наталі Ганаль та лекція доктора Саннікова присвячена ґенезі анабаптизму посилили враження про п’ятий день подорожі.

Контроверсійні враження після себе залишає реформаційна Женева. З одного боку, це місто-модель реформаційного експерименту Жана Кальвіна про який нагадують Стіна реформаторів, Університет, собор Святого Петра та музей Реформації. З іншого боку, Женева – центр переслідування релігійного інакомислення, про що свідчить пам’ятник М. Сервету поставлений на місці його спалення у 1553 р.

Сьомий день просвітницької поїздки розпочався з сотеріологічної дискусії пов’язаної з Реформацією. Сергій Санніков та Михайло Мокієнко уточнили богословські позиції кальвінізму та армініанства та вказали сучасні траєкторії дискурсу. Родзинкою подорожі стало відвідання Страсбургу. Мова йде не лише про грандіозність кафедралу, який більше двохсот років був самою високою спорудою у світі, а й про альтернативну реформаційну програму страсбургського реформатора Мартіна Буцера, що прагнув примирити М. Лютера та У. Цвінглі. Протестантський анклав Ельзасу уособлює Церква Св. Фоми цікава як з історичної так і архітектурної точки зору.

Німецький Вормс зустрів паломників дощем. Однак це не завадило оглянути ключові реформаційні місця під проводом гіда Гері Уолтнера. Саме тут під час Вормського рейхстагу Мартін Лютер виголосив знамениті: «На цьому стою й не можу інакше. Хай допоможе мені Бог». У Вормсі розташований унікальний комплексний пам’ятник Реформації споруджений у 1868 р. Крім центральної бронзової статуї Лютера на постаменті зображені найважливіші сцени його життя. По периметру пам’ятник оточений фігурами попередників та соратників німецького реформатора, що в поєднанні з гербами 27 німецьких міст в яких перемогла Реформація, робить споруду чудовим узагальненням історії цього явища.

Завершився просвітницький маршрут у Амстердамі. Програма туру в столиці Нідерландів включила відвідання Менонітської церкви, де було заслухано доповідь доктора Пола Вісера присвячену історичному розвитку менонітського руху. Основні етапи становлення баптизму в Амстердамі  виокремив у своїй лекції докторант теології Йоханнес Дік. Учасники поїздки відвідали вулицю Пекарів, на якій збиралася перша у світі община баптистів під керівництвом Джона Сміта, а також його місце поховання. Водна прогулянка каналами Амстердаму дозволила втекти від міської суєти й оцінити неповторний вигляд столиці.

Увечері, під час бенкету учасники подорожі ділилися враженнями про реформаційний маршрут. На думку пастора церкви «Життя» м. Такома (шт. Вашингтон) В’ячеслава Архипчука «подорож дозволила краще зрозуміти логіку дій реформаторів на тлі глибокої духовної кризи пізньосередньовічної церкви». Ректор Слов’янської богословської семінарії у шт. Вашингтон Віктор Дзюбак відзначив високий рівень організації поїздки та богословську змістовність почутого матеріалу. Захопленість архітектурою та відвіданими музеями виразив пастор церкви ЄХБ м. Дубно Ігор Левценюк.

В літні місяці відбудеться ще 3 просвітницьких подорожі по центрах Реформації. Реєстрація на серпневу поїздку на сайті  reformation500.e-aaa.info.

 

Topics: Реформация 500 | Коментарі Вимкнено до Дорожні нотатки з просвітницької подорожі центрами європейської Реформації

Пресс-релиз конференции «Реформация: человек, церковь, общество»

By Roman Soloviy | Травень 7, 2017

20-21 апреля в Санкт-Петербургском христианском университете (СПбХУ) состоялась международная научно-богословская конференция «Реформация: человек, церковь, общество». Мероприятие было инициировано Ресурсно-исследовательским центром Евро-Азиатской Аккредитационной Ассоциации (ЕААА) и организовано в рамках программы празднования пятисотлетия протестантской Реформации. В ходе работы конференции были освещены результаты исследований, посвященных истории Реформации и протестантизма, протестантскому богословию, влиянию реформационного наследия на развитие современной цивилизации и культуры. Конференция стала своеобразной площадкой для информационного обмена научного и богословского сообществ, развития международного и межконфессионального сотрудничества, интеграции христианского богословия в сферу научных дискуссий.

Работа конференции началась с торжественного заседания, во время которого участников приветствовали ректор СПбХУ В.А. Аликин, президент ЕААА С.В. Санников, профессор Протестантского богословского университета (Бельгия, г. Лювен) Эверт ван де Пол, ректор Теологической Семинарии Евангелическо-Лютеранской Церкви А. В. Тихомиров, проректор Московской богословской семинарии ЕХБ Г. А. Сергиенко, ректор Евроазиатской богословской семинарии А. Л. Горбачев, президент Института изучения лидерства А. И. Негров.

Во время первого пленарного заседания участники конференции выслушали ряд докладов, посвященных истокам, историческим вехам и богословским парадигмам Реформации. В частности, В. А. Аликин обратил внимание на влияние, которую оказал Пражский университет на богословское формирования Яна Гуса и его становление как реформатора в Чехии, а Г.А. Сергиенко раскрыл значение концепта «Живого Слова» Писания как основополагающего аспекта герменевтики М. Лютера, для которого главная ценность Писания заключалась в его способности доносить до своих слушателей живой голос Христа. В увлекательном докладе А.В. Тихомирова «Пир во время чумы» были подробно раскрыты образы единения со Христом и Царства Божьего в хоралах Филиппа Николаи.  Реформация как этап «истории спасения человечества» в учении Якоба Бёме стала предметом рассмотрения председателя Санкт-Петербургского общества Мартина Лютера И. Л. Фокина. Завершилось заседание докладом профессора РХГУ М. А. Пылаева, обратившего внимание аудитории на философские дискурсы в теологии Слова Бога Карла Барта.

Второе и третье пленарные заседания были посвящены осмыслению богословских импульсов Реформации и их влияния на традиции европейского мышления. В частности, главный научный сотрудник Институт философии и права Уральского отделения РАН Е.А. Степанова проанализировала альтернативное христианство в современном художественном изображении, профессор РГПУ им. А.И. Герцена А. М. Прилуцкий осветил генезис и практики протестантских сект хлыстовского паттерна на Северо-западе России. Несколько докладов были направлены на исследование значения протестантизма для развития западной мысли: заведующая кафедрой современных проблем философии РГГУ С.А. Коначева рассмотрела проблему религиозного мышления в протестантской теологии вт. п. ХХ века, а канд. филос. наук И. Н. Зайцев – влияние Реформации на философскую теологию.

Тематика следующего пленарного заседания была посвящена влиянию Реформации на пути развития западной цивилизации. Так, старший научный сотрудник Центра изучения и развития межкультурных отношений Куропаткина О. В. рассказала о значении пиетизма для формирования гражданского общества скандинавских стран, А.И. Негров раскрыл значение концепции призвания у реформаторов для формирования личного лидерства, Эверт ван де Пол обратил внимание на роль протестантизма в возникновении гражданских прав человека, А. Л. Горбачев рассмотрел проблему священства в профессиональном труде как основного вопроса современной реформации. Завершилось заседание докладом вице-президента Европейского лидерского форума Дерила Маккарти о влиянии Реформации на трудовую этику и развитие экономики западных стран.

Заключительное пленарное заседание состояло из трех докладов. Преподаватель Московской богословской семинарии ЕХБ М.И. Иванов обратил внимание участников конференции на неоднозначное наследие Реформации и его влияния на современность; международный директор «Mission Eurasia» М.Н. Черенков предложил осмыслить значение Реформации в идейном контексте апокалипсиса секулярности, а С. В. Санников проанализировал различие в подходах к пониманию Sola Scriptura в богословских парадигмах классической и радикальной Реформации.

Активное взаимодействие участников конференции происходило во время работы двух параллельных секций. В ходе работы секции «Протестантизм в восточноевропейском цивилизационном пространстве» была выдержана основная линия конференции. В частности, выступающие осветили особенности истории протестантизма в отдельных странах и регионах (П.И. Осененко, В.И. Калмынин), исторические судьбы и богословское наследие протестантских конфессий (Т.К. Никольская, В.А. Степанов, А.С. Бабий, П.В. Орехов, В.С. Ляху). На секции «Богословские и социокультурные измерения реформационных процессов» были подробно рассмотрены вопросы смысла и экуменического наследия Реформации (А.А. Горин, П.А. Бегичев, А.П. Ставнийчук, С.А. Буланов), ее влияния на развитие индивидуалистического импульса в философии Нового времени (В.К. Самохвалова) и английской естественной теологии (И. К. Кошелев). Особый интерес вызвали доклады М.С. Чернявского о пропагандистских методах в лютеранско-католической полемике 1517—1523 гг. и Э. Жейдс о коллективном признании вины как необходимом аспекте следования церкви по пути любви и свободы.

В рамках конференции состоялся межконфессиональный круглый стол «Традиция и традиции: 500 лет после Реформации» (модератор – М.М. Мокиенко). В дискуссии приняли участие доктор философских наук С.А. Коначева, доктор теологии С.В. Санников, доктор философских наук М.А. Пылаев, доктор философских наук М.Н. Черенков, кандидат философских наук Стефано Капилуппи и доктор философских наук И.Л. Фокин. Лейтмотивом дискуссии стало известное выражение историка Ярослава Пеликана о том, что «традиция – это живая вера мертвых, а традиционализм – мертвая вера живых». Участники круглого стола обсудили соотношение понятий традиции и Реформации, попытались определить критерии для разграничения традиции и традиционализма, а также возможность деконструкции традиции и др. вопросы.

В завершение участники конференции приняли участие в экскурсии «Евангельский Петербург», которую провел историк А.В. Синичкин.

Всего в конференции приняли участие почти семьдесят ученых, представляющих научные и богословские центры России, Украины, Беларуси, Бельгии, Литвы, Германии и США. Хотя конференция завершила свою работу, но мероприятия, посвященные осмыслению юбилея Реформации продолжаются. Вскоре состоятся новые события в рамках программы ЕААА «Реформация 500» – круглые столы, просветительские поездки, научно-практические конференции, культурно-художественные мероприятия. Все новости на сайте reformation500.e-aaa.info. Материалы конференции будут изданы в специальном выпуске журнала ЕААА «Богословские размышления». Аудиозаписи выступлений  конференции доступны по  ссылке https://mega.nz/#F!lEYy1S5S!9sqdTAJEqCNNC0GerEm-dA. Также с пленарными докладами конференции можно будет ознакомиться на канале ЕААА на YouTube.

Topics: конференция, Реформация 500 | Коментарі Вимкнено до Пресс-релиз конференции «Реформация: человек, церковь, общество»


« Previous Entries Next Entries »

Хостинг

VPS - Хостинг

аренда сервера

Dedicated server

Регистрация доменов

Русские темы для WordPress. Бесплатные шаблоны для блогов WordPress на любой вкус